Який бізнес в Україні й у світі виграв від пандемії коронавірусу. Список

Пандемія завдала багатьом видам бізнесу суттєвої шкоди

Сфера медицини

Об этом сообщает THE Лядов

Як зазначено в дослідженні групи компаній EVO, 2020 року в Україні у сфері інтернет-купівель зріс попит на медичні товари (маски, санітайзери, пульсоксиметри (прилади для вимірювання рівня кисню у крові).

AIN.UA писало, що згідно з даними платформи Hubber, яка об’єднує понад 1200 ecommerce-бізнесів, медичні товари увійшли в топсотню категорій 2020 року. Перші у списку – медичні рукавички, медичні прилади, антисептики, спецодяг, маски.

Маски

На початку лютого, коли в Україні офіційно не було підтверджено жодного випадку коронавірусу, у країні виник несподіваний дефіцит масок. Імовірно, це було зумовлено панікою (в інших країнах уже фіксували спалахи інфекції), а також продажем масок за кордон (як повідомили "Радіо Свобода" в Державній митній службі, за два місяці 2020 року Україна експортувала приблизно 640 тонн медичних масок, переважно в Німеччину, Румунію, Словаччину та Китай). За даними проєкту Dozorro, якщо в січні через систему публічних закупівель ProZorro маски купували в середньому по 0,98 грн за штуку, то в березні – по 12,92 за штуку, а у квітні їхня вартість зросла до 13,03 грн за штуку (це була максимальна ціна за рік), після чого почала поступово падати.

Скільки саме масок було реалізовано в Україні 2020 року, виданню "ГОРДОН" знайти не вдалося. Але, за даними аналізу Transparency International Ukraine, тільки через ProZorro в січні – вересні державні замовники придбали 73,5 млн масок на загальну суму майже 453 млн₴ Організація зазначила, що якщо до пандемії маски в середньому продавали по 0,58–1,1 грн за штуку, то протягом минулого року їхня ціна іноді сягала 25–27 грн за штуку.

За даними Державної митної служби, за весь 2019 рік Україна імпортувала масок на $36 млн, а тільки із січня до квітня 2020-го – на $52 млн. Основний експортер в Україні – Китай, де і почалася пандемія, писала "Економічна правда".

У грудні 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оновила рекомендації щодо носіння масок. Організація рекомендує носити як медичні, так і тканинні маски залежно від того, де перебуває людина і чи хворіє вона на COVID-19. Також у ВООЗ заявляли, що маски треба носити навіть тим, хто вже перехворів. Відповідно, попит на маски залишається високим.

За прогнозами QY Research, очікували, що ринок масок зросте з $2,86 млрд 2019 року до $7,24 млрд 2020-го.

Пульсоксиметри

Компанія Grand View Research заявляла, що обсяг світового ринку пульсоксиметрів оцінювали в $1,9 млрд 2019 року, за прогнозами, він буде зростати із середньорічним темпом зростання (CAGR) 6,4% із 2020-го до 2027 року.

За прогнозами Research And Markets, до 2027 року світовий ринок пульсоксиметрів сягне $3,2 млрд, середньорічний темп зростання становитиме 6,4%.

За даними платформи Hubber, пульсоксиметри увійшли в 40 найпродаваніших товарів 2020 року на українських маркетплейсах.

Тести

В Україні від початку пандемії, за даними Міністерства охорони здоров’я, провели майже 6 млн ПЛР-тестів на коронавірус. Також проводять ІФА-тестування і швидкі тести на антиген. Вартість ПЛР-тестів у приватних лабораторіях – приблизно 1,5–2 тис.₴

За даними Worldometer, у США провели 286 млн тестів на коронавірус, в Індії – 187 млн тестів, у Китаї – 160 млн тестів. Темпи пандемії залишаються високими і попит на тести не знижується.

Як свідчать результати дослідження Research And Markets, сегмент ПЛР-тестів становить понад 75% світового ринку діагностики COVID-19. У зв’язку з пандемією 2020 року попит на тести зріс, проте у 2021–2026 роках дослідники прогнозують зниження глобального ринку діагностики COVID-19 щодо виторгу на 9%.

Антисептики

Підвищений попит на антисептики фіксували навесні, коли з’явилася інформація, що засоби для дезінфекції, які містять не менше ніж 60% спирту, можуть бути ефективними для запобігання зараженню коронавірусом.

1 квітня 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав закон №540-IX, який, зокрема, дозволив виготовляти дезінфікувальний засіб (сировину для антисептиків) на базі заводів держпідприємства "Укрспирт" до 30 квітня. За тиждень "Укрспирт" доправив 1,4 млн літрів дезінфікувального засобу для антисептиків українським виробникам. Заводи "Укрспирту" працювали без вихідних. Дезінфікувальний засіб міцністю 80% продавали за ціною 35,37 грн за літр, міцністю 90% – 42,45 грн за літр.

За даними дослідження Research And Markets, імовірно, глобальний ринок дезінфікувальних засобів за виторгом буде зростати із середньорічним темпом 12% у період 2021–2026 років. До кінця цього періоду ринок антисептиків може сягати $6 млрд, наголошено у звіті.


Фото: EPA
Фото: EPA


Апарати ШВЛ, кисень

За даними російського Forbes, у березні світовий попит на апарати штучної вентиляції легенів перевищив пропозицію вдесятеро. Їх використовують у разі важких форм COVID-19. В Україні було виділено 100 млн грн на закупівлю апаратів ШВЛ, із них, за даними Мінфіну, витратили вже 84 млн₴

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявляв, що у квітні 2020 року в Україні було "до 3,5 тис. ліжок із підведеним до них киснем". На початку січня він сказав, що таких ліжкомісць уже більше ніж 41 тис. (хоча ЗМІ писали, що МОЗ може маніпулювати даними про кількість таких місць у лікарнях). Проте з держбюджету на забезпечення лікарень киснем виділено 1,4 млрд грн, повідомляв Мінфін.

Бізнесмен Олексій Давиденко в січні 2021 року заявляв, що основним покупцем кисневих концентраторів є не держава, а приватні особи.

"Щодня сотні виробів вартістю від 40 тис. грн викуповують за лічені години", – писав він.

Також лікарні обладнали кисневі станції. Наприклад, установлення такої станції у Кропивницькому коштувала понад 10 млн грн, повідомляв "24 канал".

Медичні заклади

"Економічна правда" з посиланням на дані української податкової повідомила, що під час пандемії медичні установи сплатили більше податків, ніж 2019 року. З травня 2020 року держава щомісяця отримувала від них на 7–10% більше, ніж 2019 року. За шість місяців карантину цей сектор продемонстрував найбільше зростання відрахувань в абсолютних цифрах – більше ніж 440 млн₴

Розробники вакцини

За оцінками американського журналу Forbes, 2020 року в секторі охорони здоров’я з’явилося 50 нових мільярдерів. Серед них – засновник німецького біотех-стартапу BioNTech Угур Сахін (вакцина американської компанії Pfizer, розроблена спільно з BioNTech, першою у світі витримала три стадії клінічних випробувань) та Стефан Бансель, гендиректор массачусетської компанії-розробника вакцини Moderna. Статки Сахіна оцінюють у $4,2 млрд, Банселя – у $4,1 млрд.

Завдяки різкому зростанню акцій Moderna доларовими мільярдерами також стали інші інвестори компанії – професор Гарвардського університету Тімоті Спрингер і вчений із Массачусетського технологічного інституту Роберт Ленгер.


Фото: EPA
Фото: EPA


Фармацевтичні компанії

За даними GlobalData, у другому кварталі 2020 року ринкова капіталізація 20 провідних світових інноваційних біо- і фармацевтичних компаній різко зросла. Компанії повідомили про повне загальне середнє збільшення на 10,2% за сукупної ринкової капіталізації в розмірі $2,8 трлн, якщо порівнювати з першим кварталом 2020 року. Серед лідерів і розробники вакцин – Johnson & Johnson, Pfizer Inc. і Astrazeneca.

Як пише Drug Discovery & Development, посилаючись на дані IQVIA і Statista, глобальні витрати на ліки перевищать $1,5 трлн до 2023 року проти $1,3 трлн 2019 року. Зростання в цей період, імовірно, буде в діапазоні 3–6%.

Пандемія COVID-19 вплинула і на біотехнологічні компанії. У травні 2020 року загальна ринкова капіталізація 61 європейського біотехнологічного підприємства на ринках Euronext збільшилася на €4,5 млрд, сягнувши рекордного рівня майже €29 млрд, писало видання. Ціна їхніх акцій зросла на 66,8% у першій половині 2020 року.

Торгівля

В Україні жорсткий карантин тривав із 12 березня до 22 травня. Через поширення коронавірусної інфекції COVID-19 заборонили масові заходи, закрили торгові центри, магазини (крім продуктових і аптек), ресторани, кафе, спортивні зали, салони краси, а також обмежили роботу транспорту.

У зв’язку із цим, а також через побоювання заразитися в магазинах багато українців користувалося послугами онлайн-торгівлі та кур’єрської доставки.

Інтернет-торгівля, зростання онлайн-ритейлу

Згідно з даними дослідження групи компаній EVO, 2020 року українці витратили на покупки в інтернеті 107 млрд грн (на 41% більше, ніж 2019 року). Водночас середня сума чека знизилася на 10%.

Як пише "Економічна правда", представники найбільших в Україні маркетплейсів Rozetka, "Алло" і OLX вказують на кілька трендів у сфері онлайн-торгівлі серед малого та середнього бізнесу, які з’явилися через пандемію коронавірусу. Серед них, зокрема:

  • зростання пропозиції товарів у категоріях "особиста гігієна", "медичні прилади", "продукти харчування", "одяг і взуття";
  • зростання кількості продавців – приватних підприємців, які почали займатися онлайн-торгівлею;
  • збільшення кількості категорій в онлайні, зокрема – стрімке збільшення обігу в категорії "продукти харчування";
  • прискорення розвитку ринку кур’єрських послуг;
  • збільшення кількості покупців у інтернеті (зростання кількості покупців у світі за 2020 рік дорівнює зростанню за попередні дев’ять років).

У Rozetka також повідомили про зростання кількості найменувань продукції українських виробників, хоча конкретних цифр, що дають змогу оцінити тенденцію, не надали.


Фото: depositphotos.com
Фото: depositphotos.com


Із лютого до листопада 2020 року кількість бізнес-акаунтів у "Алло" зросла майже втричі й становить "кілька тисяч", повідомили в компанії. За цей самий час асортимент маркетплейсу збільшився з 1,3 млн одиниць товарів до більше ніж 5 млн одиниць. За цей період кількість бізнес-користувачів OLX зросла на 10%. Як пише "Економічна правда", цю цифру в компанії називають гарним показником.

Поштові оператори

Зростання попиту на онлайн-торгівлю вплинуло і на поштових операторів. Як повідомила "Економічна правда" з посиланням на дані податкової, за шість карантинних місяців компанії, що працюють у сфері поштових відправлень і надають кур’єрські послуги (крім "Укрпошти"), сплатили до бюджету на 24% більше податків, ніж за березень – вересень 2019 року.

"На початку карантину ми помітили незначне зниження зростання кількості відправлень. Потім люди почали купувати найнеобхідніше, а потім – усе, що забажається. Більшість українців дотримувалися карантину. У підсумку вони стали більше купувати онлайн, навіть ті, хто раніше цього не робив. Як наслідок – виріс попит на доставку", – сказав СЕО "Нової пошти" Олександр Бульба.

За другий квартал 2020 року об’єм кур’єрської доставки "Нової пошта" зріс на 35%, тоді як до пандемії клієнти віддавали перевагу доправленню у відділення.

Також під час карантину збільшилися податкові відрахування "Укрпошти". За березень – вересень компанія сплатила до держбюджету на 34%, або на 303,3 млн грн, більше податків. Без дивідендів за 2019 рік й авансу з податку на прибуток за 2020 рік податкові відрахування "Укрпошти" під час карантину зросли на 7,2%, або 64,1 млн грн, зазначає "Економічна правда". За розрахунками "Укрпошти", 2020 року українці користувалися послугами отримання і надсилання посилок на 22% частіше. Доходи компанії від посилок зросли на 30%.

Доставка їжі

Згідно з дослідженням ритейл-ринку, яке провела компанія GlobalLogic, у березні 2020 року в Україні фіксували найбільшу кількість завантажень застосунків доставки їжі. Водночас уже в червні, коли обмеження було знято, українці почали завантажувати їх рідше.

Застосунок Glovo в березні посідав у середньому 50-те місце за кількістю завантажень в українському рейтингу застосунків на iOS і Android, а в червні позиція сервісу опустилася на соті рядки в топі. Така сама тенденція була в Uber Eats до того, як він пішов з українського ринку. Винятком із цього тренда став застосунок Raketa, популярність якого утримувалася на високому рівні також у квітні, зауважили в компанії.

За даними Glovo, у категоріях "Супермаркети" та "Аптеки" під час карантину кількість замовлень через їхній застосунок збільшилася в середньому на 35%. У сервісі Raketa в березні 2020 зростання кількості замовлень становило 40%, а у квітні показники зросли майже удвічі.

Інтернет

Zoom

Застосунок для відеодзвінків Zoom став особливо популярним під час пандемії, оскільки підприємства й освітні установи часто використовують його для дистанційної роботи та навчання. У квітні 2020 року кількість щоденних завантажень застосунку зросла в 30 разів проти 2019 року, а в березні кількість користувачів зросла до 200 млн на день, якщо порівнювати з 10 млн у грудні 2019 року, повідомляв канал CNBC.

У вересні 2020 року статки його власника Еріка Юаня протягом доби зросли на $6,6 млрд.

Після новини про винахід вакцини проти коронавірусу в листопаді вартість акцій Zoom Video Communications упала більше ніж на 17%, через що статки Юаня скоротилися на $5 млрд. Зараз, за даними Forbes, статки Юаня – $16,9 млрд.

Комп’ютерні ігри, розважальні платформи

Як пише MarketWatch, згідно з даними International Data Corporation, світовий виторг від відеоігор зросте на 20% – до $179,7 млрд – 2020 року, що зробить індустрію відеоігор прибутковішою, ніж світова кіноіндустрія і спортивна індустрія Північної Америки разом узяті. Експерти прогнозують, що сильне зростання буде 2021 року.


Фото: EPA
Фото: EPA


Також очікували, що за підсумками 2020 року кількість підписників найбільших стримінгових сервісів у США буде більше на 50%, ніж 2019 року, писав The Wall Street Journal із посиланням на дані дослідницьких компаній MoffettNathanson LLC і HarrisX.

Фінансові послуги

У Нацбанку України 21 грудня 2020 року заявили, що не дивлячись на пандемію, ринок фінансових послуг в Україні минулого року зріс. На 15% (до 66 млрд грн) зріс обсяг позик, які видали фінкомпанії за дев’ять місяців 2020 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2019 року. У третьому кварталі вони кредитували навіть швидше, ніж у докарантинному першому кварталі. Крім цього, на 38% (до 63 млрд грн) зріс обсяг послуг факторингу. Трендом є не тільки колекторська діяльність, а й розвиток класичного факторингу, зауважували в НБУ.

Винятком є ринки ломбардів і компаній-лізингодавців.

"Вони дещо просіли – обидва на 9% (до 12 млрд грн і 15,6 млрд грн). Кількість ломбардів продовжує зменшуватися. За останні три роки з ринку пішов кожен четвертий ломбард. У 2020 році припинило працювати 20 ломбардів" , – ідеться в повідомленні.

Що очікує на економіку далі

У зв’язку з карантином, уведеним через епідемію, у багатьох країнах було закрито підприємства, що спровокувало масштабну економічну кризу. За оцінками МВФ, це найсерйозніша криза від часів Великої депресії.

Глава МВФ Крісталіна Георгієва заявляла, що в наступні п’ять років криза, спричинена пандемією коронавірусу, призведе до втрат світового ВВП, які можна попередньо оцінити у $28 трлн. Імовірно, за підсумками 2020 року показники економічного зростання у світі знизяться до 4,4%, сказала вона.

За прогнозами уряду, ВВП України 2020 року впаде на 4,8% за інфляції 6,8%.

Всесвітній банк прогнозує зростання валового внутрішнього продукту України 2021 року на 3%, 2022-го – на 3,1%. У жовтні Світовий банк прогнозував падіння української економіки 2020 року на 5,5%, із подальшим зростанням у 2021–2022 роках на 1,5% і 3,1% відповідно. Отже, аналітики банку залишили незмінною оцінку падіння ВВП за підсумками 2020 року і прогноз зростання 2022 року, поліпшивши прогноз зростання внутрішнього валового продукту 2021-го на 1,5 процентного пункту.


Джерело статті: “http://gordonua.com/ukr/publications/jakij-biznes-v-ukrajini-i-v-sviti-vigrav-vid-pandemiji-koronavirusa-spisok-1533202.html”